Як пісня “Гуцулка Ксеня” допомогла іноземцю зануритися в українську мову і культуру

Українські пісні творять дива!

Ну, хіба це не зворушливо, коли іноземці закохуються в пісню настільки, що готові її вивчити та заспівати?  Студент Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Абузід Юссеф Ахмед (Youssef Abouzaid) зробив своєрідний подарунок для України та Єгипту: виконав «Гуцулку Ксеню». Хлопець зізнається, що закохався в цю мелодію з першої ноти!

Передісторія була такою:

•  – Ми ще будемо з вами співати?
• – А ви хочете?
• – Так, дуже! Я скоро їду до Єгипту.
• – Добре. Яка ж пісня вам подобається?
• – «Гуцулка Ксеня» гарна!
• – Будемо вчитися?
• – Я готовий.

Звичайно, ми не готувалися до конкурсу, ніхто не претендував на звання кращого співака року, однак красива мелодія полонила і  спонукала студента вивчити текст.

Темна нічка гори вкрила, /Полонину всю залила,  

А в ній постать сніжно-біла, –  / Гуцул Ксеню в ній пізнав.

Він дивився в очі сині, / Тихо спершись на соснині,

І слова ніжні любові / Він до неї промовляв:

Гуцулко Ксеню, / Я тобі на трембіті / Лиш одній в цілім світі / Розкажу про любов.

Душа страждає, / Звук трембіти лунає, / Та що серце кохає, / Бо гаряче, мов жар.

Вже пройшло гаряче літо,  / Гуцул іншу любив скрито,

А гуцулку чорнобриву / Він в останню ніч прощав.

В Черемоші грали хвилі, / Сумували очі сині,

Тільки вітер на соснині / Сумну пісню вигравав:

Гуцулко Ксеню, / Я тобі на трембіті 

Лиш одній в цілім світі / Розкажу про свій жаль.

Душа страждає, / Звук трембіти лунає, 

Та що серце кохає, / Бо гаряче, мов жар.

З того часу наші репетиції (а було їх чимало) поступово перетворилися на занурення в українську культуру. Допомогти людині з іншої держави дізнатися більше про Україну через мову і навпаки – велика приємність 🙂

Пані Тетяна Ликавська відкрила єгиптянину глибину українського слова на рівні звукової організації тексту

Поступово Юзефу піддалися найскладніші для нього звуки: [б], [п], [ж], [з], [с], [г], [к], [х], [ш], [о], [у].  Так-так, не з першого разу вдалося вимовити «полонина», «постать», «пізнав», «трембіта», «серце кохає» та ін.

Зараз для єгиптянина ГУЦУЛ, ГУЦУЛКА – не просто слова, а цілий світ. Перебуваючи в Каїрі, він зможе на карті України знайти Карпати й розповісти своїм земляками про частину України, де посеред мальовничої природи живе гірський народ, з особливим норовом, культурою, звичаями, пристрастями.

Тепер буде складно сплутати ПОЛОНИНУ з ПУСТЕЛЕЮ або ГОРИ – з ПІРАМІДАМИ 😉

А як дивуються іноземці, коли відкривають для себе українські народні інструменти, який подив їх огортає, коли вони дізнаються про те, що довжина трембіти сягає 8 метрів і цей найдовший духовий інструмент внесений до «Книги рекордів Гіннеса», а крім того, є символом Карпат! О, звісно, ТРЕМБІТА і СОПІЛКА – не одне і те ж 🙂

Звук трембіти можна почути завдяки  цьому каналу.

Що ще відкрила нам «Гуцулка Ксеня»? Річки та їхній характер! У Карпатах налічується 28 000 великих і малесеньких річок. Ця цифра вражає. Крім Черемошу, говорили про Дністер, Прут, Білу Тису і Чорну Тису і, звичайно, – про водоспади. Після невеличкої віртуальної екскурсії значно простіше зрозуміти, як це: «В Черемоші грали хвилі».

Ба, більше, хлопець тепер знає чимало про хвойні дерева, тому зуміє описати своїм близьким, як виглядає СОСНА, ЯЛИНА чи ТУЯ, який у неї аромат, яка на дотик.

Мабуть, у «Гуцулку Ксеню», її мелодію закохуються неспроста!

У ній на рівні образності закодована краса української мови, темпераменту і природи. Де ще так грають хвилі; сумують очі сині, нічка не просто вкриває гори, а заливає полонину; а в когось від думки про чорнобриву дівчину серце робиться гарячим, мов жар.

Є в наших піснях щось магічне, красиве, живе, справжнє і динамічне, щось, що відкриває нам непозірну і пристрасну Україну, щось, що пробуджує іноземців прикипати душею до нашої країни назавжди.

Відкривайте українську разом із нами!

Щиро – ваша платформа open4ukrainian.education